У
мене є негласне правило не говорити про те, про що і так говорять усі.
Але сьогодні срала я на це правило, сорі.
Впевнена, більшість того, що ви прочитаєте
сьогодні на Day in UA, так чи інакше стосуватиметься трагедії
боїнга 777. Нехай я не буду оригінальною, зате буду чесною. Бо не може мене
залишити байдужою безглузда смерть майже трьохсот людей, яких ніяк не
стосувався конфлікт у нашій країні.
Я досить легко можу повірити, що це саме
сепаратисти збили той літак, бо уже були випадки, коли вони лажали, показуючи
невміння користуватися наявним у них озброєнням. Крім того, де тоді збитий
АН-26? Помилково це зроблено чи навмисне, а хтось має нести відповідальність.
Європа не може далі просто мовчати і гратися у м’якого вихователя. Бо прості
європейці їм того не пробачать, там же загинули люди, вони — чиясь рідня, чиїсь
друзі і колеги.
І ось так мій збочений розум приходить до
думки, що ця трагедія на руку українській армії. І що це може виявитися її
маніпуляцією. А падіння АН-26 навмисне приховується. Але тоді тут надто багато
непередбачуваних збігів, того, що не сплануєш, і надто багато цинізму. Диявол у
кожній із дрібниць.
Я не вірю в диявола.
Ще вчора українці несли квіти до
посольства Росії. Сьогодні вони несуть квіти до посольства Нідерландів. Поки ми
здатні співчувати, світло має шанси на перемогу.
Немає коментарів:
Дописати коментар