терористи

Десь фейсбуком бігала авторитетна думка, мовляв, АТО виходить на фінішну пряму, тож варто очікувати хвилю терактів великими містами України — останні потуги агонізуючого звіра днр-лнр. Порошенко відмінив гучні святкування Дня незалежності. Хоча то радше щоби не відміняти в останній момент через жалобу. Часи у нас такі — мусимо постійно відміняти хороші світлі речі.

У Львові телефонні терористи уже "мінували" десяток готелів за день.

А в мене у Києві дуже близький друг, і я хочу його навідати. І то все таке дурне, які ще теракти? Вони аж ніяк не примусять населення думати, що сепаратисти  — білі пухнасті створіння, жити поруч з якими — одне задоволення. Ну телефонними мінуваннями лякати  — то ще так. А от вбивати мирне населення неприцільно?

А потім думаєш собі, чи не цим вони зараз займаються на Сході? Так, звісно, у них на першому плані  —  українські військові, та і прикрі збіги обставин трапляються, як от з боїнгом, але мирне населення теж гине.

Я хочу бачитися з друзями у різних куточках країни, хочу не боятися за життя хороших людей, хочу святкувати єдине свято, яке має для мене сенс — свято моєї країни. І хто стоїть на шляху до здійснення цих бажань? Купка психів, яких фінансує Путлер.

P.S. Може і добре, що у майданівців не було зброї. Інакше б війна розв'язалася ще раніше і одразу в Києві, тривала би ще довше і смертей було би більше. І вина лежала би на людях, з якими я по один бік, а це уже страшенно тяжко.

devil's in details

У  мене є негласне правило не говорити про те, про що і так говорять усі. Але сьогодні срала я на це правило, сорі.

Впевнена, більшість того, що ви прочитаєте сьогодні на Day in UA, так чи інакше стосуватиметься трагедії боїнга 777. Нехай я не буду оригінальною, зате буду чесною. Бо не може мене залишити байдужою безглузда смерть майже трьохсот людей, яких ніяк не стосувався конфлікт у нашій країні.

Я досить легко можу повірити, що це саме сепаратисти збили той літак, бо уже були випадки, коли вони лажали, показуючи невміння користуватися наявним у них озброєнням. Крім того, де тоді збитий АН-26? Помилково це зроблено чи навмисне, а хтось має нести відповідальність. Європа не може далі просто мовчати і гратися у м’якого вихователя. Бо прості європейці їм того не пробачать, там же загинули люди, вони — чиясь рідня, чиїсь друзі і колеги.

І ось так мій збочений розум приходить до думки, що ця трагедія на руку українській армії. І що це може виявитися її маніпуляцією. А падіння АН-26 навмисне приховується. Але тоді тут надто багато непередбачуваних збігів, того, що не сплануєш, і надто багато цинізму. Диявол у кожній із дрібниць.

Я не вірю в диявола.

Ще вчора українці несли квіти до посольства Росії. Сьогодні вони несуть квіти до посольства Нідерландів. Поки ми здатні співчувати, світло має шанси на перемогу.