Читала я ось статтю у ВолиньPost і подумала, що багато чого в цій країні робиться для проформи.
Я не з тих, хто відмовляється від музики навіть у дні особистих печалей, і навіть не з тих, хто обмежується суто "мінорними" композиціями у такі дні. Бо депресувати можна і під "Я не той..." гурту 5'nizza, головне вміти. А ще фрікам на зразок мене навіть Nirvana з усім їх I hate myself & I wanna die можуть настрій підняти. Бо сприйняття — річ суто індивідуальна.
Я не з тих, хто вказує іншим, як проявляти свої емоції. Бо це сфера настільки свята і недоторканна, що чужим, навіть найріднішим — зась. Проте, наскільки я знаю, у нашому суспільстві є традиція у дні жалоби музику не слухати взагалі. Не скажу, що розділяю її, але ж варто бути послідовними: або ви не слухаєте музику у дні жалоби, або ви не маєте жодних претензій до того, яка саме музика звучить.
Мабуть, для мене ця проблема не є істотною, бо я радіо взагалі не слухаю. Навіть у маршрутках ховаюся від зовнішніх впливів за навушниками. Але якщо вам вже так заважає недоречна пісня — перемкніть. Чи ввічливо, без наїздів попросіть перемкнути когось іншого.
А стаття вийшла дуже хорошою. Особливо сподобалося про те, що "мажор" і "мінор" то не зовсім те ж саме, що "веселий" і "сумний".
вівторок, 27 січня 2015 р.
пʼятницю, 21 листопада 2014 р.
усмішка
"Солдатська сестричка" - сказала на мене сьогодні Дик. І як їх не любити, цих братів? Такі ж усі хороші.
Шпиталь - це місце, де я знайшла дуже важливий шмат себе. І нехай я не забезпечую цих хлопців ліками, засобами гігієни чи смаколиками (інколи пробую таки), але я можу бути їхнім співрозмовником, і я відчуваю, як багато це для них важить. Хотілося б, щоб таких, як мої дівчата, що ходять зі мною туди, було більше.
Сьогодні зустріла там багато старих знайомих. І усмішки такі теплі, ніби ми всі на мить опинилися вдома. Чоловічі жарти такі чоловічі. Але такі світлі - бо сміються ж. Інколи це все, що потрібно.
неділю, 26 жовтня 2014 р.
спостереження на неоригінальну тему
Підбивати підсумки дня ще рано, бо після того, як я проголосувала і родичі розійшлися з мого ДН, мені ще залишилося повчити домашнє, а там можуть бути нові осяяння. Проте, занотую тут найголовніше, поки враження ще свіжі:
1) чомусь у повній безсенсовності виборів мене намагалися переконати люди, які хочуть звалити з цієї країни за першої ліпшої нагоди. Їм тут не жити, тож яка їм, власне, різниця, будуть вибори чи ні, і чим вони закінчаться?
2) люди навколо ставляться до виборів як до скачок. А хресики-плюсики-галочки у бюлетенях для них — немов ставки. Коли певна партія (хай і за результатами екзит-полів) проходить у парламент, вони тішаться, немов то і була їх кінцева мета. Але. Пропхати симпатичну вам партію у до Ради мало, треба, щоб вона там ше шось робила. А ще краще, щоб і ви щось робили.
І анекдот в дорогу:
— Лікарю, ну чому на мені всі їздять?!
— А ви сідло зніміть.
1) чомусь у повній безсенсовності виборів мене намагалися переконати люди, які хочуть звалити з цієї країни за першої ліпшої нагоди. Їм тут не жити, тож яка їм, власне, різниця, будуть вибори чи ні, і чим вони закінчаться?
2) люди навколо ставляться до виборів як до скачок. А хресики-плюсики-галочки у бюлетенях для них — немов ставки. Коли певна партія (хай і за результатами екзит-полів) проходить у парламент, вони тішаться, немов то і була їх кінцева мета. Але. Пропхати симпатичну вам партію у до Ради мало, треба, щоб вона там ше шось робила. А ще краще, щоб і ви щось робили.
І анекдот в дорогу:
— Лікарю, ну чому на мені всі їздять?!
— А ви сідло зніміть.
пʼятницю, 24 жовтня 2014 р.
светрики
Цієї осені моя манія на hoodies & sweatshirts перетворилася на манію на звичайні в'язані светрики. Отак заглядаю до шафи і думаю "треба більше светрів. більше светрів! ще більше светрів!" Два я собі купила, а третій мама дов'язує.
Я ніколи не любила плести на спицях. Мені і гачком нелегко було навчитися, але гачок один. А спиць дві. І з того пішли усі мої проблеми, усі збивання у лицьових-виворітних петлях, повне невміння плести кількома кольорами і повне розчарування в собі як у потенційній майстрині плетіння на спицях.
Але в холодній квартирі, де тільки-но вчора увімкнули центральне опалення, і в холодному університеті, де його ще не увімкнули, усі змерзлі стають твоїми братами. І раптом мені захотілося наплести сотню-дві чоловічих светрів і передати нашим бійцям. Щоб із часточкою мого тепла, бо, попри усю мою самокритику, я все ж вірю, що світло іде від певних людей незалежно від того, яку релігію вони сповідують і чи сповідують взагалі.
Вчитися довго, ще довше і справді плести 100 светрів, значно швидше кинути на рахунок гроші і нехай за них придбають термо. Треба тільки, щоби нас, мікромеценатів, було якомога більше. Бо на державний апарат нема чого сподіватися, вони зайняті виборами, агітацією, потім підрахунком голосів і поділом крісел. А теплий одяг потрібен ще "вчора".
Я ніколи не любила плести на спицях. Мені і гачком нелегко було навчитися, але гачок один. А спиць дві. І з того пішли усі мої проблеми, усі збивання у лицьових-виворітних петлях, повне невміння плести кількома кольорами і повне розчарування в собі як у потенційній майстрині плетіння на спицях.
Але в холодній квартирі, де тільки-но вчора увімкнули центральне опалення, і в холодному університеті, де його ще не увімкнули, усі змерзлі стають твоїми братами. І раптом мені захотілося наплести сотню-дві чоловічих светрів і передати нашим бійцям. Щоб із часточкою мого тепла, бо, попри усю мою самокритику, я все ж вірю, що світло іде від певних людей незалежно від того, яку релігію вони сповідують і чи сповідують взагалі.
Вчитися довго, ще довше і справді плести 100 светрів, значно швидше кинути на рахунок гроші і нехай за них придбають термо. Треба тільки, щоби нас, мікромеценатів, було якомога більше. Бо на державний апарат нема чого сподіватися, вони зайняті виборами, агітацією, потім підрахунком голосів і поділом крісел. А теплий одяг потрібен ще "вчора".
Не замерзніть. Обіймайтесь частіше.
четвер, 23 жовтня 2014 р.
середу, 22 жовтня 2014 р.
неділю, 19 жовтня 2014 р.
спам
Йтиметься не про альбом ТНМК, але ви при нагоді його послухайте.
Я, власне, хочу поділитися своїм захватом від нових політичних технологій. Флаєри і газетки — то вже вчорашній день. Тепер вони стукаються до мене додому листами. Ба, більше — телефонують!
Отак дзвонять тобі посеред вихідного дня і кажуть, що представляють певного кандидата до міськради (кілька разів повторюють його прізвище, кілька разів кажуть, від якого він блоку) і що проводять опитування.
Запитання лише одне: "Чим, на Вашу думку, повинен зайнятися кандидат у разі перемоги в першу чергу?" Турботливо надали навіть 4 варіанти відповіді, з яких "г" — "Ваш варіант". Ось так, цікавляться думкою населення же ж)
Щоб не затримувати конвеєр, я навіть відповіла, і навіть чемно сказала "до побачення". Але відчуття, що мною хотіли зманіпулювати, виникло від початку розмови і трималося ще кілька хвилин по її завершенню.
Ну, по-перше, невже хтось іще ведеться на ці трюки? По-моєму, кандидати ідуть на вибори з уже готовою програмою, хіба ні? А якщо ти не знаєш, що тобі робити у тій раді, то чому ж ідеш? Так що у ваше "почую кожного" уже ніхто не вірить.
Замість того, щоб тратити папір на флаєри і засипати громадян своїм передвиборчим спамом, подбайте про електронні версії своїх програм. У мене от план за цей тиждень погуглити, що обіцяють партії, за які я думаю голосувати.
Я, власне, хочу поділитися своїм захватом від нових політичних технологій. Флаєри і газетки — то вже вчорашній день. Тепер вони стукаються до мене додому листами. Ба, більше — телефонують!
Отак дзвонять тобі посеред вихідного дня і кажуть, що представляють певного кандидата до міськради (кілька разів повторюють його прізвище, кілька разів кажуть, від якого він блоку) і що проводять опитування.
Запитання лише одне: "Чим, на Вашу думку, повинен зайнятися кандидат у разі перемоги в першу чергу?" Турботливо надали навіть 4 варіанти відповіді, з яких "г" — "Ваш варіант". Ось так, цікавляться думкою населення же ж)
Щоб не затримувати конвеєр, я навіть відповіла, і навіть чемно сказала "до побачення". Але відчуття, що мною хотіли зманіпулювати, виникло від початку розмови і трималося ще кілька хвилин по її завершенню.
Ну, по-перше, невже хтось іще ведеться на ці трюки? По-моєму, кандидати ідуть на вибори з уже готовою програмою, хіба ні? А якщо ти не знаєш, що тобі робити у тій раді, то чому ж ідеш? Так що у ваше "почую кожного" уже ніхто не вірить.
Замість того, щоб тратити папір на флаєри і засипати громадян своїм передвиборчим спамом, подбайте про електронні версії своїх програм. У мене от план за цей тиждень погуглити, що обіцяють партії, за які я думаю голосувати.
Підписатися на:
Дописи (Atom)