Людям Донбасу

У мене досі не було великих літер у назвах публікацій, а от сьогоднішній випадок несе ще й яке смислове навантаження. Цей пост - таке собі звернення до тих жителів Сходу України, які зберегли людяність.

Я - ніяка не офіційна особа, і тут буде просто моє спостереження. Не знаю, які там інтереси і плани у наших політиків, але звичайні люди, українці за національністю, громадянством, відчуттями, дуже радіють приєднанню кожного населеного пункту із зони АТО до України. Це так, ніби блудний брат повернувся додому.

Часом ми навіть забуваємо, якою ціною.

Часто ми навіть забуваємо, що не всі ви почуваєтесь щодо цього так, як ми.

Але одна спільна радість таки є: у відвойованих населених пунктах зараз спокій. Чи втримається він - вирішувати вам.

Люди, ми вам тут надзвичайно раді. І, на випадок майбутніх суперечок, говорімо за сімейним столом. Биймо посуд на кухні, на крайняк. Головне - не кидатись одне на одного з ножем.