Хоч у нас і боряться ніби-то з російською пропагандою, а проте на Світязі на супутниковому ТБ є російські канали. Була там з батьками, вони вмикали їх, щоби послухати, "шо про нас москалі кажуть". А кажуть, направду, маячню, мовляв, влада у нас жорстока, хоче лишити Донбас без гуманітарної допомоги зовсім, виморити їх там голодом фактично, і все в такому ж дусі. То нічого, що у нас тут з усіх куточків України волонтери відправляють гуманітарні вантажі туди? Ну та я зараз не зовсім про те.
Російські ЗМІ брешуть. Але брешуть і наші. Журналісти прагнуть з усього зробити сенсацію, не піднімати паніку, підняти наш бойовий дух і щось там ще. Ага, заробити. Але вони не розуміють одного: якщо є брехня, навіть найменша, то є і ризик, що її буде розкрито. І тоді як вірити українським телеканалам та інтернет-виданням? Хоч їм давно і так нема віри...
У цій інформаційній війні не можна втрачати довіру населення, бо це і буде програшем.
Один мій хороший друг сьогодні сказав: "Може досить вже виховувати націю в тепличних умовах? Пора показати українцям правду, щоб вони звикали до неї." Справді, як можна діяти розважливо, якщо не живеш у реальному світі і тішишся з вигаданих хороших новин?
З іншого боку, на те, щоб приймати реальність такою, як вона є, треба багато сил і міцні нерви. Чи, може, загартування з дитинства. Загалом, треба щось міняти в нашому ставленні до інформації, бо наявна схема починає давати збої.
Немає коментарів:
Дописати коментар