вівторок, 5 серпня 2014 р.
гаряча вода
Кому що, а курці — просо. Я чесно намагалася не писати про оце відімкнення гарячої води у містах України, але протрималася лише один день.
У соцмережах та на сайтах інтернет-видань юзери розділилися на два табори: одні жаліються на відсутність гарячої води, інші — на тих, хто жаліється на відсутність гарячої води. Аргумент: у країні війна, треба затягувати паски, а уявіть, як там солдатам. Я — зізнаюся — теж належу до табору тих, хто сумує за теплою водичкою. 19 років я жила у квартирі з автономним опаленням і звикла до хорошого. Трохи більше року на новій квартирі у типовому будинку типового спального району — це надто мало, щоб звикнути до поганого.
І мені, повірте, теж якось навіть трохи соромно, що у когось там діти гинуть, а у мене не надаються комунальні послуги і це моя проблема №1 (насправді №13 чи десь так, але нехай). Але я не можу не пристати на бік тих, хто каже, що відімкнути гарячу воду — найлегше, що можна зробити, щоби не переобтяжувати мозок думанням. Тому що нехай комунальники і економлять таким чином на газі, а люди, які гріють воду в кастрюльках — аж ніяк.
Найприємніша для сприйняття, все ж, позиція гумору. Один день в Україні: наша кмітливість і винахідливість нас рятує.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар